27 березня PinchukArtCentre представили дві нові виставки — масштабний груповий проєкт «Радість», у якому українські та міжнародні художники й художниці досліджують одну з найважливіших емоцій, що надає нам сил у важкі часи, та експозицію Дослідницької платформи «Не питаючи дозволу».
«Радість» — великий міжнародний проєкт про емоцію, яка сьогодні звучить особливо. Куратори Бйорн Гельдхоф та Олександра Погребняк пропонують подивитися на радість не як на щось легке й поверхневе, а як на внутрішню силу, що допомагає триматися під час війни. В основі виставки реальні історії військових і ветеранів, їх свідчення, що стали частиною експозиції завдяки просторовим рішенням. Від інсталяцій із солодощів до тихих і чутливих робіт українських художниць — «Радість» показує, як по-різному ми переживаємо світло навіть у темні часи. Серед інтерактивів: тату-проєкт Алевтина Кахідзе, де можна «забити» власний символ стійкості.
Виставка «Радість» триватиме з 27 березня до 30 серпня 2026 року
Сімоне Пост, «Солодкі спогади», 2025. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Сімоне Пост, «Солодкі спогади», 2025. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Альваро Урбано Без назви, 2026. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Раян Ґандер, «Хіба щось може тривати вічно?», 2026. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Ашфіка Рахман, «Than Para — Немає землі без нас», 2025–дотепер. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Раян Ґандер, «Хіба щось може тривати вічно?», 2026. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Альваро Урбано Без назви, 2026. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Ашфіка Рахман, «Than Para — Немає землі без нас», 2025–дотепер. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Катя Лесів, із серії «Я. Рада», 2018–2022, аналоговий друк. «Радість», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Паралельно відкрилася виставка «Не питаючи дозволу» — про мистецтво між Помаранчева революція та Революція гідності. Кураторка Дар’я Шевцова зібрала роботи українських художників 2000–2010-х, які працювали з темою тіла як інструменту свободи, протесту та самовизначення. Це проєкт про час, коли мистецтво виходило в публічний простір і ставало прямою реакцією на політичні зміни. Про тіло: не ідеальне, а реальне, вразливе і політичне. Дві виставки — два фокуси: як ми боролися тоді і що тримає нас сьогодні. Обидві про свободу, яка формується всередині й назовні.
Виставка «Не питаючи дозволу» триватиме з 27 березня до 30 серпня 2026 року
Алевтина Кахідзе, «Я можу бути дівчиною з блакитними очима», 2005, відеоперформанс, двоканальна інсталяція. «Не питаючи дозволу», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio
Мирослав Вайда, «Здичавіння», 2011, відеодокументація перформансу. «Не питаючи дозволу», 2026. PinchukArtCentre. © Фото: Ela Bialkowska, OKNO Studio